Історія

Анатомія порятунку УНР: про що Петлюра таємно писав Огієнку наприкінці 1919 року

Анатомія порятунку УНР: про що Петлюра таємно писав Огієнку наприкінці 1919 року

Українська державність наприкінці 1919 року опинилася у критичному стані. Про хаос на наших землях та підпільну боротьбу за УНР розповів історик Юрій Олійник. Керівник відділу Державного архіву Хмельницької області оприлюднив деталі унікального листа.

У Хмельницькому зберігається унікальний документ. Це послання Симона Петлюри до Івана Огієнка. Адресат на той час очолював Кам’янець-Подільський державний український університет.

Документ датується 26 грудня 1919 року. Текст написаний на двох аркушах паперу. Тодішня орфографія та пунктуація повністю збережені авторами. Цей артефакт детально розкриває хід думок лідерів республіки. Катастрофічні обставини вимагали рішучих дій.

Анатомія порятунку УНР: про що Петлюра таємно писав Огієнку наприкінці 1919 року

Військові поразки на кілька фронтів та розпад Директорії фактично знекровили країну. Українцям доводилося воювати одночасно проти більшовиків та білогвардійців. Відносини з Варшавою теж лишалися вкрай заплутаними. Саме в цих умовах Головний отаман планував дипломатичні кроки та розбудову армії.

Державна стратегія та кадрові рішення Головного отамана

Лист містить чіткий заклик уникати необдуманих кроків. Петлюра вимагав консолідації та політичної рівноваги. Ключовою реформою він назвав перебудову Кабінету міністрів. Посади мали отримати фахівці, а не партійні функціонери.

Країні був потрібен саме технократичний уряд. Для Огієнка лідер республіки підготував особливе завдання. Йому пропонували очолити одночасно два міністерства – освіти та віросповідань. Вибір Олійник називає логічним через величезний науковий авторитет ректора. Очільник УНР поєднував релігійне відродження з державними потребами.

Значне місце в тексті займає оцінка воєнних перспектив. Лідер Директорії констатував повну анархію на тлі боїв між денікінцями та червоними. Боротьбу за незалежність він закликав не припиняти навіть у глибокому тилу. Це свідчить про готовність вести затяжну партизанську війну.

Окремо отаман прораховував зовнішньополітичні комбінації. Була ідея розгорнути нові бойові частини у Польщі. Обов’язковою умовою для цього вважалася особиста згода Юзефа Пілсудського.

Схожі новини
Історія

Рідкісна знахідка на Хмельниччині: на городі виявили чумний хрест із двомовними написами

Історія

Минуле у деталях: як поштові картки розкривають таємниці старого Хмельницького

Історія

Таємниці шляхетського некрополя на Хмельниччині: підземна усипальниця на десятки ніш зазнала вандалізму

Історія

Таємниці шляхетського склепу на Хмельниччині: як написи на розграбованій усипальниці виправляють історичні помилки

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *