Україною прокотилася хвиля масових акцій протесту. Громадяни вийшли на вулиці через резонансний законопроєкт №15150, який покликаний масштабно реформувати вітчизняне приватне право. Ситуація загострилася.
Люди вбачають у пропонованих змінах суттєве обмеження прав окремих категорій населення, зокрема постраждалих від домашнього насильства, які вимагають розірвання шлюбу. У неділю, 17 травня, до протестів приєдналися і жителі Хмельницького. Обурені містяни зібралися зі специфічними гаслами біля “Дитячого світу” з плакатами. Фото: скриншот з відео, ТРК “Місто” на кшталт «15150 не дозволимо», «Хто оцінюватиме мою доброзвичайність?» та «Від нового Цивільного кодексу смердить совком». Занепокоєння висловлюють і медійники. Учасник акції Владислав Матвійчук переконаний, що під загрозою після ухвалення документа опиняться права журналістів. За його словами, якщо медіа оприлюднить правдиву статтю і отримає позов, держава підтримає фігуранта розслідування, що є абсолютно несправедливим. Водночас Дар’я Кравець, яка також вийшла на протест, напрочуд емоційно змалювала ризики для побутової сфери: якщо чоловік битиме дружину, а опитані сусіди назвуть це нормальним, жертви просто не захистяться.
Протестувальники переконані, що розмиті формулювання створюють небезпечні прецеденти.
Найбільше суспільне обурення викликала поява в тексті суб’єктивного терміна «доброзвичайність». Громадськість вимагає чітких і єдиних правил для всіх без винятку, оскільки філософський підхід розширює рамки для трактувань. Координаторка проєктів ГО «Жіночий хаб» Вікторія Пархомець, яка брала участь у мітингу, обурено зазначила в коментарі для ТРК «Місто»:
«Хто буде вирішувати, наскільки люди є доброзвичайними взагалі і де це мірило доброзвичайності? Хто це буде визначати? Чи це буде визначати суддя, який народився ще у радянському союзі…»
Співавтор реформи, нардеп з Хмельниччини та спікер Верховної Ради Руслан Стефанчук Нардеп з Хмельниччини, спікер ВР Руслан Стефансук є одним з авторів законопроєкту №15150. Фото: Радіо Свобода оперативно відреагував на критику та випустив роз’яснювальні відео. Керівник парламенту запевнив, що нововведення повністю копіюють цивільне законодавство провідних країн Європейського Союзу, як – от Франції, Німеччини чи Нідерландів. Поняттям «доброзвичайність» фахова філологічна група замінила пострадянський штамп про моральні засади суспільства, який тягнеться від принципів будівничого комунізму. Політик вважає поширені страхи неправдивим міфом і зазначає, що на спорідненому терміні «доброчесність» успішно функціонує все антикорупційне законодавство. Він закликав громадян не читати чужих інтерпретацій, а вивчати першоджерело. Ознайомитися з позицією спікера можна на його сторінці, де він детально розповів, що думає про нові стандарти.
Раніше Руслан Стефанчук також активно закликав критиків оцінювати документ комплексно, а не висмикувати окремі статті з контексту. Влада визнає складність матеріалу, але наголошує на його важливості для кожного українця. Законотворці запевняють, що готові до конструктивних пропозицій. Проте політик чітко підкреслив, що очікує виключно на «професійний» «діалог».
Термін – до 19 травня
Парламентарі підтримали цей документ за основу наприкінці квітня, залишивши час для виправлення недоліків. Зараз правозахисники, профільні експерти та юристи вже підготували сотні сторінок зауважень. Офіційно зареєструвати їх до другого читання можна лише через народних депутатів. Як повідомляє Радіо Свобода, частина народних обранців погодилася подати ці поправки від свого імені. Часу обмаль. Профільний комітет Верховної Ради розпочне розгляд пропозицій одразу після 19 травня, самостійно вирішуючи долю кожної правки, після чого законопроєкт передадуть у сесійну залу.
