Український ринок праці очікує масштабне перезавантаження. Верховна Рада вивчає урядовий законопроєкт №14386, покликаний замінити застарілі радянські норми. Кабмін прагне впровадити європейські стандарти та лібералізувати відносини між працівниками й бізнесом. Проте аналіз пропонованих інновацій свідчить про суттєвий перекіс балансу сил.
Роботодавці отримають значні важелі впливу. Зокрема, бізнесу дозволять офіційно заморожувати виплату заробітної плати персоналу. Таке призупинення дії угод передбачене через мобілізацію працівника, його участь у страйках чи навчання за направленням компанії. Також фінансові санкції можливі, якщо людина потрапила в полон через російську агресію. Додатково власникам підприємств хочуть надати суперечливе право здійснювати відеоспостереження за своїми співробітниками.
Паралельно легалізується поняття “локаут”. Це радикальний інструмент захисту інтересів роботодавця. Під час страйків керівництво зможе законно блокувати доступ людей до робочих місць і призупиняти виробництво. В українських реаліях подібні кроки ризикують перетворитися на механізм маніпуляцій бізнесу.
Законодавці пропонують і привабливі бонуси. Тривалість щорічної відпустки планують збільшити з 24 до 28 календарних днів. Проте ділити відпочинок на частини дозволять виключно так, як вигідно компанії. При цьому одна неподільна частина має становити два тижні.
Правила розірвання контрактів теж оновлять. Працівник, як і раніше, зобов’язаний попередити про звільнення за 14 днів. Звільнитися раніше дозволять через вагітність, зміну місця проживання за станом здоров’я чи догляд за хворою ріднею. Також поважними причинами є виграний конкурс на нову посаду або виховання дитини з інвалідністю чи малюка до 14 років. Водночас документ містить розмите формулювання про “інші поважні причини”. Хто і як оцінюватиме ці обставини – наразі невідомо.
Революція в розрахунках та типах угод
Суттєвих змін зазнає визначення мінімальної зарплати. Вперше в Україні її почнуть розраховувати не лише в місячному, а й у погодинному розмірі. Кабмін планує повністю відмовитися від фіксованої суми виплат. Орієнтиром стане відсоток від середньомісячного заробітку за конкретними галузями економіки. Це покликано вивести доходи громадян із тіні.
Проте для деяких сфер існують серйозні загрози. Підприємства з високими окладами можуть штучно знизити їх до середнього ринкового рівня. Такий підхід загрожує точковим зменшенням реальних заробітків українців.
Законопроєкт кардинально розширює варіативність працевлаштування. Головною підставою для початку роботи стає виключно письмовий договір. Новація дозволяє комбінувати умови різних контрактів, якщо вони не суперечать один одному. Роботодавці зможуть створювати гнучкі робочі місця під індивідуальні потреби.
Документ чітко регламентує дев’ять офіційних різновидів трудових договорів:
- безстроковий трудовий договір,
- строковий трудовий договір,
- трудовий договір про сезонну роботу,
- трудовий договір з нефіксованим робочим часом,
- учнівський трудовий договір,
- трудовий договір про надомну роботу,
- трудовий договір про дистанційну роботу,
- трудовий договір про домашню роботу,
- трудовий договір про тимчаську агентську роботу.
Окремий акцент уряд робить на повній цифровізації. Електронні накази, розрахункові листи та угоди офіційно прирівняють до паперових аналогів. Співробітникам більше не доведеться регулярно відвідувати кадрові служби для підписання документів. Весь документообіг відбуватиметься за допомогою електронного підпису. Це значно скоротить бюрократію на підприємствах.
Чому реформа загальмувала в Раді
Урядовці наголошують на безнадійній застарілості чинного законодавства. Сучасний кодекс створювався ще за радянських часів і демонструє надмірну опіку патерналістської держави. Він абсолютно не встигає за глобалізацією та ринковими реаліями. Державне регулювання вже давно не здатне забезпечити гідний рівень доходів і захистити населення від бідності.
Попри гучні заяви, у парламенті не надто поспішають давати зелене світло реформі. Проєкт закону зареєстрували ще в січні цього року. Документ перебуває на розгляді народних депутатів уже п’ятий місяць. Справа досі не дійшла навіть до голосування у першому читанні.
Матеріал потребує ґрунтовного доопрацювання з урахуванням позиції суспільства. Посилення ролі профспілок та захист прав найманих працівників мають стати пріоритетом. Для створення якісного закону необхідна відкрита всеукраїнська дискусія. Лише залучення незалежних експертів із трудового права дозволить побудувати дійсно справедливу систему взаємин.
